Хм...
Хто ніц не пише - ті питають мене, що то за така тема Хто пише - вважає, що тема "патетична"
Що ж думаю я?...
Думаю, що коли мені задавали подібне питання - хотілося ту людину (перепрошую) послати .. ..................
Ну звідки я можу знати, ким я хочу бути................... Але життя показало, що ТАКІ РЕЧІ ПОТРІБНО ЗНАТИ, щоб знати, куди ми рухаємося, навіщо ми сидимо за тими компами на роботі, чого прагнемо досягти..
Ще бісить сама думка про те, що МИ СТАРІЄМО, стаємо СТАРШІ.. - і коли чую таке запитання - подвійно хочеться "послати" ................ а щоб не лізли
тільки думати то треба.... а якщо є плани - бажано би робити щось для того, щоб вони втілилися в життя через тих самих 5 років чи 10...................
Можна в принципі вже закривати цю пафосну тему Скучно просто було на роботі втикати в монітор і думати, що так в нього все життя і провтикаю................................ -:=-
Успіхів Вам в досягненні!!! планів, задумів і мрій
Душка...таке питання часто чуєш на співбесідах! А насправді..я й не знаю на всі 100, але однозначно я уявляю себе щасливою, усміхненою, успішною у всьому тому, що я собі запланувала.....уявлію себе в просторій квартирі з каміном у центрі міста за власним дизайном....багато всього уявляю....але залишаю місце для мрій на майбутнє А ти?
Я собі не уявляю, ким я буду за місяць: ні ким, ні з ким, ні де - а ти хочеш аж так глобально, щоб я відповіла Знаю точно, що за 5 років вже буду мамою ))))) а за десять, подвійно як мінімум )))))))) все решта покаже час ))))))))
Ой, Душечко.... Люблю Твої дописи і ентузіазм у їх написанні...І що мені зробиш? Нічого.... Люблю і на тому кінець.... От тільки зичу Тобі попри все, за яких 5-10 років і не тільки........ ЗАЛИШИТИСЬ СОБОЮ.....
Як на мене, дуже навіть гарна тема! Душечка правду каже: треба знати, якими ми хочемо бачити себе через якийсь там проміжок часу для того, щоб могти рухатися в напрямку здійснення нашої мети. Просто дуже часто я чую від людей, як багато вони хочуть досягти і в яких кольороих тонах все те уявляють; не життя попереду - а справжня утопія... І при тому всьому вони для того, аби досягнути всього, чого прагнуть, роблять "майже нічого"... Цікаво, і звідки ж, на їхню думку, те все має взятися..?
Я особисто взагалі не уявляю, яким буде моє життя через 10 років... Але якщо почати задумуватися, то виходить, що реально досягти до того часу можна буде далеко не все, що хотілося б. На жаль... Але складати плани треба! І старатися втілювати їх у життя також! Бо коли просто пливеш потечії, то стільки всього пропускаєш у цьому житті...
Тож бажаю всіх гарних мрій і головне втілення їх у реальність!!!
Цікава тема . Уявляю себе батьком трьох дітей, фінансово незалежним , закоханим у свою дружину і будую дім з кузнею в Карпатах, невірите ---почекайте пять років
Ліричний відступ:
Антон, чи можна так зробити якось, щоб було видно на якій сторінці форуму знаходишся, і хоч якийсь елементарний пошук певної теми на форумі (щоб не витрачати на такий пошук півгодини )
І до Саншайнки:
де Ти пропала? Я вже заскучила за Тобою просто жах!!!
І до всіх: а які Ваші плани на найближчі роки? (вже трохи менше, ніж 5)
через 5 років я уявляю себе незалежною людиною, яка знайшла своє щастя, ставши дружиною і мамою, і яка своєю сутністю і присутністю в сім"ї вносить лише любов і позитив. Має своє хоббі, яке приносить гроші на хорошу косметику і одяг =) ...
Що ж, в принципі все реально, хоббі таке є, єдине, ще надибати того, що ідеально підійде під всі мої тріщинки, вигини, виступи..
F3 вже запущено, і в скорому часі надіюсь і чекаю на тишину, яку пронизує шепіт вогню в каміні, зручний диванчик, кохана людинка спить собі, поклавши голову мені на коліна, і німецький вівчур біля нас...
Хм, років ч/з 5-10 чомусь завжди уявляю себе відлюдьком, що живе невідомо на які кошти десь подалі від людей (у Карпатах) у невеличкому будинку з купою домашніх улюбленців, та регулярно приймаю в гості старих друзів та заблудлих туристів
Деколи люди маскують свою лінь під фразу: "а що якщо я завтра помру?" (тобто і так ніфіга не встигну)
А якщо поставити питання (як це радить один дядько) "А що якщо я завтра НЕ ПОМРУ?" І тоді таке широке поле для діяльності!
Дякую за цікаву тему!
Деколи кожному хочеться пофантазувати на тему власного майбутнього. Коли вже говории про мене то я фаталістка (буде те , що вкаже доля). А для України хотілося б майбутнього процвітаючої і поважаної світом європейської держави.
Я нічого особливого не планую... тобто я не планую взагалі. Як на мене, то так цікавіше жити... Завжди якісь несподіванки)) (боронь Вас Боже таке сказати на співбесіді в якійсь крутій фірмі)
Але, звісно, що б я не говорила, а якийсь певний образ є у голові в кожного... І хочу сказати, що пригадуючи свої дитячі уявлення про своє майбутнє, я, практично, відповідаю усьому... Тобто, моє життя, його стиль, мої цінності - усе залишилось і справдилось.
Тому, за логікою речей, можна припустити, що все, що є у мене в голові, рано чи пізно, а таки втілиться в реальність... І я дуже на це надіюсь. Принаймні зараз - коли думаю, що це мені потрібно.
Ну от, підходячи ближче до суті питання, через років 10 з крутого мерса вийде успішна мадмуазель з незмінним каре, сонячними окулярами у своїй звичній маленькій чорній сукні ну і звісно ж - CHANEL. Двері у її компанію їй відчинить "дворецький". Їй усі будуть посміхатись і вітатись з нею. Вона проводить нараду і тут, раптом, у неї дзвонить телефон. Вона бере слухавку і говорить: "Так, моє сонце... хто?... ну невже ви без мене не можете поділити той літачок?... Остапе, дай мені сестру... Квіточка?... я ж тобі купила нову барбі, віддай брату літачок... будь розумнішою, він молодший... всім хлопчикам подобаються всякі машинки, а дівчаткам - ляльки... треба поступатись один одному - ви ж маєте лиш один одного... треба ділитись.... ... ти ж моя умнічка... чмоки, я буду скоро... дай мені ще Остапа... Остап?... не ображай сестричку... я вас обох дуже люблю... цьомаю сильно-пресильно... і наостанок дай мені ше тата... (далі поза цензурою)... ну паськи сонце, і більше шоб мені такого не було" Вона кладе слухавку і продовжує вести нараду. Ввечері вона вечеряє у ресторані з коханим чоловіком...
Я би ще тут довго фантазувала, та вже спати хочеться..)))
О, а я буду отим що на брамі стоїть - дварєцкім!
Про свої пляни я вже написав і не можу не втриматися щоб не покоментувати попередній допис.
Значить вимальовується досить чітка картина. Судячи зі всього, то початок робочого дня, бо наради проводять як правило зранку. А ще літо, бо кобіта простоволоса з каре в сукєнці в сонячних очкулярах. Двоє дітей і чоловік іждівєнєц - бо в девятій ранку в робочий день сидить дома і бавить двох бахурів. Бавить зле, бо дітиська б"ються через забавку і їх ніхто не мирить. Швидше всього в іншій кімнаті дивиться щось по М1 з дуже голосно включеним звуком, бо зранку в робочий день інші канали крутять одну рекляму. Ще один момент - авторитету в дітисьок немає, бо малим легше позвонити мамі ніж покликати з іншої кімнати тата. Тіп на крики дітисьок не реагує. Ну і словосполучення "поза цензурою" вказує на то шо в кобіти теж до нього є певні претензії.
Тепер троха математики. Раз дітиська мають доступ до телефону без нагляду дорослих і можуть позвонити мамі на мобільний значить як мінімум знають цифри і можуть запамятати номер. Зі свого досвіду скажу, що дітиська менші за 5 років не люблять говорити по телефону, бо ще не розуміють того. Отже старшій десь так під шість-сім.
Ну і на кінець сама героїня. А точніше про її хвірму. Залицяння, цьомки-бомки-женячка, вагітність, дикрет - на то фсьо років зо три тре. Ще додамо що вона зараз ще ся фчит, і до закінцення науки ще років зо три, тому фірма стала на ноги за 10-3-3=4 роки. За чотири роки, такий шалений успіх, що власниця їздить на крутому мерсі і може собі дозволити тримати на роботі "дварєцкого". Чим же може займатися фірма? По статистиці, самий прибутковий бізнес торгівля наркотою. А так як це заборонено, то прикриттям служить фармацефтична вивіска.
Йой! То шось страшне!
Так!
Я шото не доганяю, шо той швейцар собі дозволяє, га?!! Я тобі шо гроші плачу за то, шоб ти мені тувово всім повідав, який в мене чоловік, шо він робить і ше й до того всього контору палиш, де я працюю?!! Нє, ну я ше таких наглих "дворецьких" не бачила! І не вчи мене, як мені дітей виховувати!!! Якось собі сама дам раду! І не смій їх так називати!!! Будеш своїх так кликати!!! І не розказувати, хто який і в кого має авторитет, бо ти сам - це втілення відсутності авторитету!!!
А з твоєю математикою, я взагалі не знаю, куда дивилась, коли тебе на роботу брала!!!
Словом, чувак, дарма ти так... пиши заяву на звільнення по власному бажанню)))
Ну раз мене звільнено, тоді ще трошки спостережень, які напрошуються із 24-го повідомлення Кобіта фся така модна, гарна, з Мерсюком, файно пахне, відповідно, ті фацети, з якими вона проводить нараду тоже мають бути не в пудертих джинсах! Ну от, картина: сидят чуваки в кустюмах, при краватах, літом, жара, десятий піт стікає, але сидят струнко, бо босс-иха виховує при фсєх своїх дітисьок через телехвон. І їй абсолютно паралельно що то відбувається під час наради. Вона ж бо босс, і відразу видко, жи бос кримінальний, бо на звиклих хвірмах шеф цінує свій час і час підлеглих. А в криміналі там як в войску - фсьо йде так як каже босс (-иха)!
Добре жи мене звільнено, бу мугло б бути гірше - ноги в тазік з циментом і в Дністер десь з моста коло Галича
ідентично як сказано зверху))))...тільки виклачачем іноземної філології...)))
Просимо не писати відгуків провокаційного характеру (тобто таких, які спрямовані проти осіб, держав, організацій, тощо, з метою наштовхнути їх на неадекватні вчинки).
Просимо утриматися від формулювань або виразів, які принижують гідність людини, організації та держави. Тут вважають, що будь-яку позицію можна аргументувати коротко і цивілізовано, не вдаючись до брутальних висловів, чи таких, які перелічені вище.
Будь-яка інформація рекламного характеру заборонена. Цитування текстів дозволяється уривками не більшими, ніж 1024 символи в одному коментарі. У випадку порушення цих правил модератори або адміністратор мають право стерти Ваш коментар. Відповіді, які написані іншою мовою, ніж українська, будуть стерті адміністрацією!