«Призупинення» асоціації – вже в проекті Вільнюського саміту

20:55 28 листопада 2013 р.

Фото до новини


Фото: radiosvoboda.org

Україна та ЄС обмежаться в його підсумковій декларації лише запевненнями, що вони «віддані зобов'язанням» підписати угоду між ними в майбутньому.

Як свідчить проект документу, який є в розпорядженні агенції «Інтерфакс-Україна», й про котрий вона повідомляє сьогодні, 28 листопада, в підсумковій декларації саміту «Східного партнерства» щодо України заявлять, що сторони «віддані зобов'язанням» підписати Угоду про асоціацію. Назва цієї декларації – «Східне партнерство: дорога вперед».

У ній учасники Вільнюського саміту оцінили «прогрес Східного партнерства після Варшавського саміту, який відбувся у вересні 2011 року», й домовилися про «амбітний порядок денний на майбутнє». А визнаючи й вітаючи «досягнутий прогрес», учасники саміту мають намір заявити, що ще багато чого має бути зроблено для вирішення наявних проблем на шляху демократії, поваги основних свобод і верховенства права.

Учасники саміту відзначили також у декларації саміту рішення українського уряду тимчасово призупинити процес підготовки для підписання Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі. Вони також відзначили безпрецедентну публічну підтримку політичної асоціації та економічної інтеграції України з ЄС.

«Україна та ЄС підтвердили свої зобов'язання підписати Угоду про асоціацію на основі рішучих дій і відчутного прогресу в трьох сферах, зазначених на саміті Україна-ЄС у 2013 році. У цьому стосунку вже був досягнутий важливий прогрес», – йдеться також у проекті декларації.

Водночас станом на четвер у проекті документу відсутня згадка про Росію. Тож не виключено, прогнозує «Інтерфакс-Україна», що під час проведення саміту в проект будуть вноситися зміни.

Утім, як повідомляє сьогодні, 28 листопада, «Тиждень.ua», канцлер Німеччини Анґела Меркель заявила під час відкриття саміту Східного партнерства у Вільнюсі, що не має надії, що угоду про асоціацію з Україною буде підписано. Дослівно ж вона сказала з цього приводу наступне:

«На жаль не всі очікування та збулись, але ми роками чітко заявляли, що ЄС готовий прийняти Україну як асоційованого члена, підписати з Україною угоду про асоціацію. На жаль, я не маю надії, що це відбудеться цього разу, але двері Євросоюзу відчинені».

Прем'єр-міністр Литви, яка головує зараз в Євросоюзі, – Альгірдас Буткевічус – також сказав кореспонденту УНІАН у четвер, що вже не сподівається на підписання у п'ятницю, 29 листопада, на саміті «Східного партнерства» у Вільнюсі угоди про асоціацію України та ЄС. За словами голови литовського уряду, наступний шанс для підписання угоди буде «через два роки».

Дослівно ж він сказав із цього приводу наступне: «Чи Україна підпише угоду завтра? Ні! Я думаю, що треба ще попрацювати. Думаю, ще десь роки два треба буде попрацювати до підписання».

Як інформує також у четвер «Тиждень.ua», голова представництва Європейського Союзу в Україні Ян Томбінський заявив, що ЄС може зробити внесок в економічні реформи в Україні, але не покривати збитки, які країна зазнала через економічний тиск Росії. Водночас він наголосив, що тиск Росії не може бути причиною для паузи у підготовці до підписання Угоди про асоціацію. Дослівно ж посол сказав із цього приводу наступне:

«Дозвольте бути відвертим: жодні проблеми з боку Росії не мають нічого спільного із впливом Угоди про асоціацію, зокрема її положень про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі. Угода про асоціацію не містить нічого такого, що може змінити будь-які аспекти торгівельно-економічних відносин між Україною та Росією, або між Україною та будь-яким іншим торгівельним партнером. Саме Росія, а не ЄС, вирішила вдатися до економічного тиску».

Водночас посол назвав «неймовірною» аргументацію українського уряду щодо компенсації за втрату російського ринку: «Україна просить Європейський Союз компенсувати збитки, завдані її економіці Росією. Чому ЄС має покривати збитки, завдані іншими сторонами? І, в будь-якому разі, в якій формі має бути надана така компенсація? ЄС буде радий зробити внесок в економічні реформи. Однак ми не збираємося сплачувати борги України».

Томбінський підкреслив, що кредити і гранти, що надаються українському уряду, не призначені для допомоги компаніям зі сходу України, яким Росія погрожує втратою свого ринку. Посол ЄС наголосив також, що «набагато кращою формою компенсації для таких компаній є можливість доступу на нові ринки», чому сприятиме глибока та всеосяжна зона вільної торгівлі з ЄС та впровадження євростандартів.

«Набагато кращою формою для таких компаній буде отримання допомоги для модернізації, залучення інвестицій та нових технологій від міжнародних партнерів. Вони, своєю чергою, завдяки покращеному бізнесовому клімату, – що стане можливим після впровадження ЗВТ, – із задоволенням здійснюватимуть інвестиції в Україну», – додав посол. Він також наголосив, що угода могла би зробити важливий внесок у підвищення передбачуваності української економіки та довіри з боку інвесторів з-поза меж ЄС. 

Своєю черго, як повідомляє також сьогодні, 28 листопада, «Тиждень.ua», заступник очільника генерального директорату Єврокомісії з питань торгівлі Петер Балаш заявив, що Україні для адаптації виробництв до європейських стандартів необхідно €1-2 млрд щорічно. Про це він сказав під час виступу на бізнес-форумі «Східного партнерства» у Вільнюсі.

«Ми можемо говорити (у випадку з Україною – ред.) про €1-2 млрд на рік Але ми не повинні це називати витратами. Це інвестиції, тому що продукти, які не відповідають євростандартам, не будуть ввозитися на ринок ЄС, тому компанії повинні самостійно інвестувати в своє обладнання ... Це не витрати, це один з факторів виробництва», – підкреслив Балаш. При цьому він висловив здивування щодо сум, які озвучує українська сторона, зокрема про необхідність €20 млрд щорічно і €160 млрд до 2017 року для впровадження європейських норм.

«Чесно кажучи, це таємниця для нас в Єврокомісії, звідки ці цифри з'явилися. Ми ніколи не бачили жодних аналізів, калькуляції, жодних джерел, звідки ці цифри. Досвід країн у регіоні показує, що, напевно, один нуль потрібно прибрати, щоб вийшли реальні результати», – додав Балаш.

Натомість радіо «Голос Столиці» резюмує в четвер: «На саміті стало очевидним, що Угода про асоціацію підписана не буде. На саміті чітко дали зрозуміти, що саміт – це не опціон, не базар».

Протилежної думки дотримуються лише одиниці. Але про це – в одній із наступних публікацій «Щоденного Львова».

Як повідомляв «ЩЛ», нардеп-«регіонал» Віталій Калюжний повідомив 28 листопада: «Підписуватимуть угоду чи ні – ще сьогодні вирішуватиметься. Ще тривають переговори. Завтра все побачимо».

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook

dailylviv.com

 

новобудови Львів